четверг, 27 апреля 2017 г.

   Привіт!

        У наш час зростає роль Інтернету для кожної людини. В Інтернеті можна знайти інформацію від найменшої дрібниці до вирішення глобальної проблеми. Для жителів цифрового та комп’ютерного віку ця паличка-виручалочка має назву — пошукова система.       
       Сьогодні наткнулась на таку дуже цікаву інформацію, що велика кількість людей використовує для пошуку інформації зарубіжні пошукові системи. Може вони просто не знають, що існують ще українські пошукові системи. Саме про пошукові системи сьогодні я і хочу вам розповісти. 
  Якщо серед російських інтернет-користувачів найпопулярніша пошукова система - це Яндекс, то більшість українських користувачів вибирають в якості пошуковика Гугл. За даними LiveInternet.ru (www.liveinternet.ru/stat/ua/) за липень 2016 року пошуковий ринок України виглядає наступним чином:

1-е місце: Гугл - 66,8% (основний пошук + пошук по картинках)
Пошукова система, яка допоможе знайти текстові файли, зображення, новини, відео. Можна створити собі електронну скриньку у цій пошуковій системі. Зручно працювати, реклама не відволікає. Для тих, кому потрібен перекладач, також можете використовувати цю пошукову систему. Інформацію можна шукати різними мовами. 

2-е місце: Яндекс - 28,2% (основний пошук + пошук по картинках)
Сайт російської ІТ-компанії, яка має Інтернет-портал та систему пошуку. Користується великою популярністю, адже виконує більше 30 сервісів. Цей сайт україномовний, у компанії є російськомовний та англомовний сайти. Окрім пошуку, можна прочитати найсвіжіші новини міста, з якого користувач заходить на сторінку, помістити свою рекламу, зареєструвати поштову скриньку. Реклама не заважає працювати на сайті пошукової системи.
3-е місце: Пошук Mail.ru - 4,3%                            Великий комунікаційний портал російського Інтернету. Його щомісячна аудиторія перевищує 50 мільйонів унікальних відвідувачів. Зараз хочу вам розповісти саме про українські пошукові системи:1) shukalka.com.ua — українська пошукова система. Перехоплює дух і піднімається настрій від дизайну сторінки. На сайті можна працювати українською або російською мовами. Інформацією можна поділитись зі своїми друзями у соцмережах. Різноманітні сервіси пошуку: веб, відео, пошта, перекладач, гумор. Реклама не заважає працювати. 2) meta.ua — українська пошукова система. Сайт працює трьома мовами: українською, російською та англійською. На сайті можна зареєструватись. Окрім пошуку інформації, ви можете прочитати найсвіжіші та найгарячіші новини. Велика кількість реклами. 
3) guugle.com.ua — українська пошукова система. На сайті можна шукати інформацію українською, російською або англійською мовами. Цікавий дизайн сторінки. Окрім пошуку текстових файлів, є безліч інших сервісів. Особливістю є те, що при знаходження необхідної інформації збоку вказано логотип сайту, на якому знаходиться ця інформація. Загальне враження від сайту — калька Google.
4) yottos.com.ua — пошукова система, асоціація при входженні на сайт — стриманість та мінімалізм. Тільки потрібна інформація на сайті. Можна обрати мову пошуку: українська, російська, англійська. При пошуку довше завантажувались сторінки, ніж в інших пошукових системах.



                                                                                                                                                                                                                               
5) bigmir.net  — у листопаді 2003 року Internet холдинг Sputnikmedia.net оголосив про завершення розробки власної пошукової системи по українським сайтам і введенні її в експлуатацію. Новий сервіс доступний всім бажаючим з головної сторінки порталу bigmir)net. Зі слів головного розробника проекту Дениса Місько, на сьогоднішній день проіндексовано близько 7 млн. сторінок на 52 тис. серверах, що відносяться до України. 
  
       Отже, мої любі читачі, сподіваюсь моя інформація для вас буде дуже цікавою та пізнавальною. Тепер можете використовувати не тільки всесвітні та російські пошукові системи, а ще й українські.

вторник, 18 апреля 2017 г.

Кен Робінсон "Освіта вбиває творчість"
Доброй день, мої любі читачі!
       Сьогодні моя публікація буде присвячена одному спікеру, міжнародному раднику з питань розвитку творчого мислення, систем освіти та інновацій в державних і громадських організаціях Кену Робінсону, а точніше його виступу з теми "Освіта вбиває творчість".
Для початку давайте ознайомимось з біографією Кена Робінсона. 
   Кен Робінсон народився 4 березня 1950 року в Ліверпулі (Англія). Його батько був напів-професійним футболістом, а мати-домогосподаркою, у яких крім Кена було ще 6 дітей. І вони мріяли, що їх син стане відомим, і вони не помилилися, хоча вони вірили в те, що він стане футболістом, як і його батько. 
                                    Кар'єра
   З 1985 по 1989 рік Кен Робінсон був директором проекту розвитку мистецтва в шкільних установах (The Arts in Schools Project). Він виступав з ініціативою розвитку гуманітарних наук та творчості в школах Англії та Уельсу. Над цим проектом працювали понад 2000 вчителів і фахівців в області творчості та мистецтва. У загальній складності було розроблено та внесено більше 300 ініціатив в Національний Навчальний План на території Англії. 
     Завдяки цьому проекту Кен став автором книги «Гуманітарні науки в шкільних закладах: Принципи і Практика Забезпечення». Протягом цього періоду Робінсон також очолював Artswork, національне агентство з розвитку мистецтва молоді і працював консультантом в Hong Kong Academy в області сценічних мистецтв.
      А зараз детальніше про його виступ.

                     "Освіта вбиває творчість"
       Його ідея проста: на перших ступенях шкільної освіти вчителі мають зосередитися на формуванні в дітей здатності творити і шукати неординарні рішення. Решту людина добере пізніше, в high-school та університеті, якщо захоче.
    Переглядаючи його виступ можна побачити, як він невимушено доповідає людям про дуже важливі речі, та як він емоційно налаштовує оточуючих до сприйняття цієї інформації , за допомогою жартів та історій з власного життя. 
      У своєму виступі "Освіта вбиває творчість" він показує що сьогодні найдужче вчителі бояться «помилок» і всі свої сили витрачають на те, щоб навчити дитину їх не робити. Ідеальний результат шкільної освіти, якщо судити за набором пропонованих дисциплін, — виховати з підопічних професорів математики або мовників. Але у світі давно відбувається девальвація наукових ступенів — занадто багато розвелося докторів наук, проте явно відчувається дефіцит новаторів. 
         Тому, на думку Робінсона, школа, по-перше, повинна вчити дітей не боятися робити помилки; по-друге, повинна відмовитися від традиційної ієрархії предметів — коли чільне положення займають словесність і математика — і використовувати весь набір підходів, щоб виявити індивідуальні творчі можливості дитини: танець, театр, живопис і т. д.
            Минула модель освіти зародилася в період розквіту промислової революції. Тому школи створювалися за типом фабрик, І тільки зараз виникає розуміння того, що індустріальний підхід до освіти дещо застарів. Що йти в майбутнє, грунтуючись на досвіді XIX століття, — щонайменше нелогічно. Одним з тривожних симптомів є розлад під назвою синдром дефіциту уваги. Діти ростуть в перенасиченому інформацією середовищі, в епоху телебачення, інтернету, айфонів. І що від них хочуть дорослі? Втиснути в рамки традиційної освіти і спрямувати їх увагу на ті речі, які здаються їм нецікавими.
      "Усі діти – талановиті, але ми безжально витрачаємо їхні здібності. У сучасній освіті креативність настільки ж важлива, наскільки й грамотність." - казав Кен Робінсон, і я з ним поністю згодна. 

            І ось такими словами як і Кен Робінсон хочеться завершити публікацію: 
      "Наша єдина надія на майбутнє – створення нової концепції так званої «екології людства». Нам потрібно змінити ставлення до багатства людських можливостей, адже зараз система освіти експлуатує людський розум так, як і земні ресурси, виключно для певної цілі. Цей принцип не працюватиме в майбутньому, тому настав час переглянути те, як ми навчаємо дітей та почати розкривати їхню креативність."
        Я вважаю, що він своїм виступом надав певний поштовх для зміни освіти. 

Якщо хочете переглянути даний виступ переходьте по цій силці (виступ) або нижче перегляньте відео.